Текст песни Оля Полякова - Білий Налив
Я прочитала всі поради пророчі,
Бо не могла не спать, ні дня і ні ночі.
Без тебе, мгм-м..
Без тебе, мгм-м..
Я забувала навіть, як мене звати,
Коли лишав мене в низу біля хати.
Під небом, о-ооу..
Під небом, мгм-м..
А місяць і зорі, і чисті, прозорі,
А совість твоя - ні! о-оу!
А яблука падають, білий налив,
І наше кохання, як детектив
Дивлюсь я і плачу, як же не вчасно,
Очі твої, як лампочки згасли.
А яблука падають, білий налив,
І наше кохання, як детектив!
Дивлюсь я і плачу, як же не вчасно,
Очі твої, як лампочки згасли.
Я надихалася кожним поглядом твоїм,
Здалася тобі я сама вперше без бою.
Так просто.. (так просто..)
Так просто.. (так просто..)
І я чула від тебе одні пересуди,
Але я не така, і я більше не буду.
Все просто..
Все просто.. оо-оу..
А місяць і зорі, і чисті, прозорі,
А совість твоя - ні! о-оу!
[Приспів]:
А яблука падають, білий налив,
І наше кохання, як детектив!
Дивлюсь я і плачу, як же не вчасно,
Очі твої, як лампочки згасли.
А яблука падають, білий налив,
І наше кохання, як детектив!
Дивлюсь я і плачу, як же не вчасно,
Очі твої, як лампочки згасли.
А очі твої, як лампочки згасли,
І сумно мені..
Бо це все не вчасно! вчасно! вчасно!
А яблука падають, білий налив,
І наше кохання, як детектив!
Дивлюсь я і плачу, як же не вчасно,
Очі твої, як лампочки згасли.
А яблука падають, білий налив,
І наше кохання, як детектив!
Дивлюсь я і плачу, як же не вчасно,
Очі твої, як лампочки згасли..